1 cічня, комунальні служби і робота

Хотіла написати цей запис вчора, але просто не вистачило енергії зробити усе, що повинна була зробити.
Новий Рік пройшов вдало й весело, проте ранок Нового Року застав мене головним болем і дивним світосприйняттям. Спершу думала провести цей день вдома(як і всі нормальні люди), але потім згадала, що повинна йти на репортаж. Очікувала, що працюватиму у парі з фотографом, та очікування виявились марними. Добре, що на всяк випадок взяла із собою дзеркалку.
Якось дивно було працювати у Новий Рік. До того 15 років традиційно стирчала вдома, а тут на 16-тий Новий Рік працюй. Проте, робота не найгірше, що може трапитись у цей день.
Я так "люблю" наші комунальні служби... Усе місто перетворилось на велику-велику ковзанку. І якщо в центрі де-не-де розсипаний пісок, який і так не помагає, то на околицях піску і не помітно, хоча ящики із ним стоять. Відчувала себе на "Льодовій Арені", от тільки на ногах були не ковзани, а зимові черевики з протектором, який би мав захищати від падіннь. На щастя, я додому дійшла без жодного синця
Втішив мене вчора один бігборд. Втикнути тут. Невже вони не хочуть зрозуміти, що вибори - це додаткові гроші, яких часом у журналістів не так вже й багато? А написати правду завжди знайдеться як.
Ябко

настрій - нейтральний
музика - Astor Piazzolla - Oblivion