Яблучний блог - Стрічка новин блогу Tue, 06 Jul 2010 03:20:00 +0300 info@nashemisto.if.ua (Наше місто Івано-Франківськ - Форум) NM blog system 60 Передмова
Про цю вечірку я знала іще з грудня. Її переносили двічі, але таки на третій раз захід відбувся. Готувалась одразу в двох гуртах. Чому в двох? У першого гурту (ансамбль естрадної музики)увесь репертуар був у ретро-стилі, а другий гурт (Noa) після 3 місяців репетицій хотів десь показатись людям "Noa" готувалась довго і напружено Правда, ми підготували 4 пісні замість потрібних 5 через катастрофічну нехватку часу і перманентні перегрузи учасників.
Окремо варто поговорити і про дрес-код. Спідницю-сонцекльош шила спеціально, а на бабетту пішло півбанки лаку. Проте, це все вартувало того, адже я обожнюю 50-ті
ябку пороблено(с)
У суботу, якраз напередодні концерту, після 6-годинної репетиції, я захворіла. Температура була 37,7, тож якби у мене не було обовязку, я би не попхала себе у Гармидер. Але нічого, на диво, я відспівала навіть краще, ніж на репетиціях.
just let me hear some of that rock-n-roll music!!
Отож, настав час концерту! Виступ з ансамблем мені не сподобався взагалі, я ж бо забула ноти на базі, то ж почувала себе незручно. Але роль вокалістки і басистки мені сподобалась! Я нарешті дістала кайф від того, що я на сцені, а людям подобається те, що я роблю! А фурор у нас був більший, ніж я очікувала!!! Правда через певні проблеми із звуком настрій попсувався, але я була задоволена. Грали "Бітлів": "Hard Day's Night", "Rock-n-roll Music", "Help!" i "Can't Buy Me Love".
А що було потім на сцені, то я й не дивилась, я танцювала) Танці мене й підлікували Тексту не писала. У мене було занадто багато негативу останнім часом, який я вилила у танці, то ж працювати я не могла - я би просто жерла себе за те, що люди танцюють, а я - ні. Та й писати про себе обєктивно важко.
Хочу щеееее!!!!

п.с. А Енді, як завжди, смутно стояв і фоткав. Ехх, чому він ніколи не повеселиться?]]> Mon, 15 Mar 2010 18:49:00 +0200 Я просто в захваті! З першого кроку в "Просвіту" я зрозуміла, що потрапила у якусь машину часу - все наче вказувало, що мені ще лише 12 чи 13 років і я знаходжусь на якомусь сейшні 2006-2007 років. Та ж "Просвіта", ті ж гурти, пісні, той же слем, навіть ті ж люди, з якими ми відривались у ті часи. Просто з перших акордів згадалась я у свої 12: патлате кучеряве дівчисько, яке сиділо в "Розмові", іконою стилю вважало магазин "Трактор"( він якраз тоді відкрився) і лише починало слухати рок. На щастя, я не дійшла до аж таких маразмів у одязі, як доходили мої друзі, але діло було) Нагадався і виступ "Amatory", і "Івано-Панківськ", і та публіка, що була колись. Куди ж це все ділось?...(
Та не лише мене одну на ностальгію потягнуло. Танцюючих було вдосталь, навіть таких, хто не танцює ніколи. Мабуть "Просвіта" залишила у нас свій слід - слід дитинства! Слід того, що вже ніколи на буде, на що смішно дивитись збоку, але те, що гріє душу в погані хвилини.
Хочу ще!]]> Sat, 13 Feb 2010 23:32:00 +0200 Вітайте новий продукт - обєктиви для мобільного телефону. Навіщо купувати дорогий фотоапарат та обєктиви, якщо можна купити звичайни камерафон й набір обєктивів за 1-3 долари кожен?)

]]> Fri, 08 Jan 2010 14:03:00 +0200
1. псевдогламурні дівчатка можуть взяти стразики, пайетки, блискітки - словом все, що забажає їхня гламурна душа і зробити собі браслетик. Правда, для цього потрібно мати пухкеньку ручку, бо з мого худого запястя вона спадає.
2. Її можна використовувати як підставку під чашку/блюдце/тарілку.
3. Написати цукерок/пластівців/попкорну і юзати як тарілку/вазочку/пакетик під смакоту
4. Дівчатка можуть понапихати туди резинок, заколок і всякого іншого
5. У бленді можна мішати кубики для ігор
6. Можна витинати у тісті круги на вареники/пельмені потрібного діаметру( благо, їх там аж два
7. Взяти 4 бленди і зробити з них колеса під машинку
8. Обтягнути шкірою і зробити міні-дарбуку

Ну от, поки все
Хто має якісь ідеї - пишіть в коменти)
Ваша Ябко

настрій: веселий
музика: Depeche Mode - Rush]]> Thu, 07 Jan 2010 20:58:00 +0200 Передмова
Страшенно люблю знімати портретки. Люди - то для мене як пластилін, з якого можна "зліпити" ідеальний кадр. Але для гарного портрету потрібна гарна оптика. На жаль, кітові обєктиви аж ніяк не можна назвати потретними( на 14-42 найменше значення діафрагми - 3.0), то ж поставло питання про купівлю нового обладнання. Спершу хотіла купувати зовнішній спалах. Але побачивши, як мучився Енді на одному із заходів з цим спалахом, вирішила призабити на це. Потім побачила тестові фото Геліоса 44-Мотут, зрозуміла, що тре собі шукати світлосильний обєктив. Пошуки виявились недовгими - знайома мала непотрібний їй Зеніт-Е, у комплекті до якого йшов цілком робочий Геліос 44-2 з світлосилою 2.0!
Експлуатація
Одразу скажу, це не для репортажів. Для репортажів у мене йдуть кітові обєктиви А от для портретки - просто супер. Ручний фокус є вагомим недоліком, але результати перевершили мої очікування. Сподобалось і те, що при відкритті/закритті діаірагми видно, наскільки світлішим чи темнішим стає кадр.
А от і тестові кадри.
]]> Wed, 06 Jan 2010 23:36:54 +0200 Новий Рік пройшов вдало й весело, проте ранок Нового Року застав мене головним болем і дивним світосприйняттям. Спершу думала провести цей день вдома(як і всі нормальні люди), але потім згадала, що повинна йти на репортаж. Очікувала, що працюватиму у парі з фотографом, та очікування виявились марними. Добре, що на всяк випадок взяла із собою дзеркалку.
Якось дивно було працювати у Новий Рік. До того 15 років традиційно стирчала вдома, а тут на 16-тий Новий Рік працюй. Проте, робота не найгірше, що може трапитись у цей день.
Я так "люблю" наші комунальні служби... Усе місто перетворилось на велику-велику ковзанку. І якщо в центрі де-не-де розсипаний пісок, який і так не помагає, то на околицях піску і не помітно, хоча ящики із ним стоять. Відчувала себе на "Льодовій Арені", от тільки на ногах були не ковзани, а зимові черевики з протектором, який би мав захищати від падіннь. На щастя, я додому дійшла без жодного синця
Втішив мене вчора один бігборд. Втикнути тут. Невже вони не хочуть зрозуміти, що вибори - це додаткові гроші, яких часом у журналістів не так вже й багато? А написати правду завжди знайдеться як.
Ябко

настрій - нейтральний
музика - Astor Piazzolla - Oblivion]]> Sat, 02 Jan 2010 21:36:37 +0200
Даю текст, відео не вартує того, щоб на нього дивитись)

Ми йдемо за тими хто силою слова вперед нас усіх веде,
Вона об`єднала нас невипадково ми з нею здолаємо все,

Юля,Юля,Україна, Україна у нас єдина(8х)

Єдину країну з красивим обличчям блакитним небом в очах
Вона об`єднала нас Україна, ти в наших червоних серцях.

Юля, Юля,Україна, Україна у нас єдина(8х)

Я люблю Україну, Україну люблю я,
і так само, як ми, її любить Юля.
Якщо хочеш досяти ти своєї мети,
Разом з нею іди і разом з нами іди.

Юля, Юля, Україна, Україна у нас єдина (8х)
]]> Sun, 27 Dec 2009 20:19:00 +0200 Настала пора подій. Пора роботи. Думала сьогодні піти на "Очеретяного кота", але ледве спромоглась піти в магазин за два кроки від дому. Що ж буде далі - я не знаю.
Хворію вже другий тиждень. Фарингіт і не думав проходити. Не думає проходити і злістьна деяких осіб.
Скучила за всіма нашомістянями)) пропоную форумівку, бажано у денний час.
Ябко
настрій: апатичний
музика: Esthetic Education - Leave Us Alone]]> Sun, 27 Dec 2009 16:51:00 +0200 http://twitter.com/i_am_apple
можуть читати всі
і пофіг, шо там пише.
]]> Mon, 21 Dec 2009 23:03:00 +0200 На щастя, у мене є хороша знайома серед івано-франківських дизайнерів - Любця Чернікова, і я запропонувала свою кандидатуру моделі на якийсь показ. Робота себе не змусила довго чекати і Любця пише : " Завтра показ, приходь на репетицію".
Після репетиції,яка виявилась не такою аж важкою, як я очікувала, я прийшла додому, швиденько зібралась і приїхала у " Вулик". Але тут сталось не те, що ми очікували. Все те, що ми репетирували на репетиції, пішло коту під хвіст, адже зал був круглим і посеред нього стояв жахливий стовп, який просто порушував усю композицію. Швиденько виправивши ситуацію, ми пішли готуватись до виступу. По ходу одяг підшивався, розпорювався, заколювався, щоб підігнати під модель. Мені не можна було сідати, бо інакше спідниці стався б повний капець. Але я не витримала дві години стійки і сіла, за що отримала від Любці перед самим показом.
Попри поширену думку про те, що на показі обовязково повинно бути купа візажистів та перукарів, у нас цього не було. Затонувалась я ще вдома, а макіяж та укладку робили прямо в переодягалці. Хоча, переодягалкою те не можна назвати, просто нам виділили окремий зал, який від усіх закрили ялинками.
І от, нас вже поставили у чергу, ми готуємось до виходу. Виходили ми з коридору, але у той коридор вічно сновигали пяні бабулі і дідулі, яким було пофіг на нас і наш показ учасники заходу і не давали нам проходу до сцени.
Чесно кажучи, якогось пожвавлення, яке було на інших показах, я не побачила. Напевне, старше покоління таки залишається провінцією, якій не зрозуміти новомодні штучки, себто показ.
Чи пішла би я ще раз моделлю? Якби був якийсь дійсно класний показ, то так, ще й з радістю
Ябко

настрій - хвора
музика - Земфира-Блюз]]> Sun, 20 Dec 2009 12:45:00 +0200